Зв'яжіться з нами: 044 222 91 61

Адвокатське об'єднання

ВСУ визначив, яких випадках є можливим і є неможливим виселення громадян із житла

послуги юриста київСудовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України розглядалась справа за позовом одного із банків про зняття з реєстрації та виселення мешканців.

Мотив позивача полягав у тому, що суд виніс рішення стосовно боржника, яке полягало у стягненні боргу, а пізніше і переданого у іпотеку майна – будинку та земельної ділянки, а також їх арешті. Оскільки боржник добровільно виселятися не забажав, банк звернувся до суду з позовом про виселення боржника із займаного житла та зняття його з реєстрації.

У разі, якщо іпотекодержатель звертається з позовом до суду про виселення мешканців з житлового приміщення,  застосовуються наступні положення: ст.109 ЖК УРСР, а також ст. 40 Закону «Про іпотеку».

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону «Про іпотеку», звернення іпотекодержателя щодо стягнення з боржника  здійснюється на підставі рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, чи згідно умов, прописаних в іпотечних договорах.

Реалізовують предмет іпотеки на прилюдних торгах, якщо інші дії не передбачено судовим рішенням  – про це йдеться у ч.1 41 Закону «Про іпотеку».

Право іпотекодержателя на задоволення своїх прав, в тому числі і стягнень на предмет іпотеки, передбачають іпотечні договори. Однак у них не зазначено порядку виселення іпотекодавця із житла, яке є іпотечним, як і не передбачено процедури цього виконання, а також і відповідних умов. Тож обидві сторони у таких спірних справах керуються чинним законодавством України, а розбіжності між сторонами вирішуються у судовому порядку.

Отож, ст. 47 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути виселений у примусовому порядку із житла, яке він займає, інакше як рішенням суду.

Тож ч.1 ст. 40 Закону «Про іпотеку» передбачає, що підставою для виселення з помешкання мешканців (крім наймачів із їхніми сім’ями) є звернення іпотекодержателя щодо стягнення житлового будинку чи приміщення.

Процедура виселення регулюється у встановленому законодавством порядку , а саме ЖК УРСР, ст.109. Отож, мешканці, які отримали від іпотекодержателя чи власника письмову вимогу звільнити приміщення, повинні його звільнити протягом одного місяця з того самого дня, коли отримали відповідну вимогу. Інакше примусове виселення здійснюють відповідно до рішення суду. Однак, ч. 2 ст.109 ЖК УРСР передбачає надання мешканцям, котрих виселяють таким чином із помешкання, у постійне користуванні іншого житла, і це має бути зазначено у відповідному рішенні суду. Винятки становлять лише ті мешканці, чиє житло було придбане за рахунок кредиту або ж позики банку або  іншої особи, повернення якого забезпечує іпотека такого житла.

Отож, ч. 2 ст.109 ЖК УРСР робить неможливим виселення громадян із помешкання без надання іншого житла. А от інше житло на постійні основі надається лише у тому випадку, якщо іпотечне житло, з якого їх виселили, не було придбане у кредит, який забезпечувала іпотека даного житла.

Юридичні послуги від Grand Veritas

Якщо у Вас є розбіжності в поглядах з банком, Вас хочуть виселити з житла – звертайтеся за юридичними послугами до професіоналів з Grand Veritas, разом ми постараємося знайти оптимальне рішення Вашої проблеми.